Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії України. Як відомо, наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки.  Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім направила в УНР і війська – балтійських матросів, червоноармійців з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. На захист Києва стала 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком. Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Бій тривав до вечора. Але сили були не рівні. Під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років. Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками70–100 осіб.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів більшовицький наступ на Київ було зупинено на чотири дні, що дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою з західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й Росією до 1914 року.

Ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як сьогоднішні захисники України на сході, слугують гідним прикладом нашим майбутнім поколінням.

 

27 січня у всьому світі відзначається День пам’яті жертв Голокосту.

Голокост –  злочин проти людства, який тривалий час був закритим , це жахлива трагедія, жертвами якої стали близько шести мільйонів євреїв. Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися військовими і поліцією окупаційної нацистської влади. Близько півтора мільйона євреїв знищено нацистами на території нашої країни. Це – чверть усіх жертв Голокосту, який є злочином проти всього людства.

Не оминуло це жахіття і наше село Промінь. В серпні 1941  року при просуванні німецьких військ на Схід в село зайшли окупаційні війська, що зійшли з потяга. Групі есесівців був даний наказ: «Розстріляти всіх євреїв, що живуть у селі». 19 вересня все єврейське населення етапували за сусіднє  село Червона Зірка, тут їх розстріляли. Братською могилою для 1111 людей став глибокий колодязь… Старі люди згадують, що після страшної розправи крики людей ще довго було чути із пекельного колодязя, до якого німці нікого не допускали. Зараз на місці страти знаходиться пам’ятний знак з табличкою.

Промінська сільська бібліотека та клуб приєднуються до вшанування цієї скорботної дати , підготували годину інформації «Голокост –  злочин проти людяності». Вшанували пам`ять тих, хто став жертвами Голокосту.

Пам'ятаємо…

 

 

 

«Соборна мати – Україна ,  одна на всіх, як оберіг»

Щороку 22 січня весь український народ згадує тих героїв, які словом і багнетом намагалися відродити незалежну соборну Українську державу.

З нагоди відзначення Дня Соборності України Промінський сільський клуб та бібліотека провели вуличну акцію «Коло єдності», яке нагадує нам, що Україна не розділена, що немає окремої Східної і Західної України, а що у нас єдина держава і ми - єдиний народ.

 

 

«Від Романа до Йордана: традиції незабутих предків» - народознавчий калейдоскоп

Ніхто так не чекає Нового року, як українці. Напевно, тому що у більшості народів світу новорічні свята тривають з перервами, а у нас – «рух веселий з неба дан» – впродовж місяця і навіть довше. Все починається першого грудня, а закінчується аж 19 січня на Йордан. Час не йде – летить, погляди поколінь змінюються, але любов до новорічних свят така ж тепла, родинна, застільна і співоча, тому кожен з нас «від Романа до Йордана святкував би цілий рік».

!8 січня Промінський сільський клуб та бібліотека завітали до учнів Промінської гімназії з народознавчим калейдоскопом традицій новорічно-різдвяних свят. Бібліотекар Кілімнік Галина  цікаво провела дітей традиційними стежками традицій українців на зимові свята. Діти  були сповнені позитивними емоціями та гарним настроєм,з захопленням  розповідали , як проходять свята в їхніх родинах, які страви подаються до столу, також слухали колядки та співали їх. Як добре, що  наші традиції передаються з покоління в покоління від дідів до синів та внуків протягом століть.

 

 

 

Щиро вітаю Вас з прийдешніми Новорічними та Різдвяними святами!!!

Нехай все, що ми планували, обов'язково збудеться: все те, що хотіли почати, - почнеться, а що хотіли закінчити - закінчиться. Нехай наступного року ми всі станемо щасливішими, добрішими і уважнішими до людей, що нас оточують, а світ відкриє нам нові можливості!

Бажаю здоров'я, миру, удачі і благополуччя!!!

 

                     «По Україні з краю в край ходить святий Миколай» - виховний захід

День Святого Миколая -  довгоочікуване  свято для дітлахів. Адже саме це свято  розпочинає низку веселих новорічних та різдвяних свят, які приносять багато приємних сюрпризів і подарунків.

17 грудня Промінський сільський клуб та бібліотека  провели захід «По Україні з краю в край ходить святий Миколай». Діти  познайомились з легендами та переказами про Святого Миколая, який є символом добра і милосердя, та історією його життя. Розказували про свої добрі справи , читали вірші для святого Миколая , а ще зробили гарне онлайн привітання для всіх жителів села.

 

 

                                                Відроджуємо українські традиції

З метою поглиблення  знань дітей про свято Андрія Первозваного, ознайомлення з традиціями народних свят , та виховання любові до України , Промінська сільська бібліотека та клуб провели «Андріївські вечорниці».

Проходили вечорниці як у давнину, в гарній українській оселі,  господині  розповідали про традиції вечорниць. На вечорницях прикрашали та кусали Калиту,ворожили,  а також всіх присутніх пригощали варениками. Свято було наповнене щирими посмішками та позитивними емоціями .

 

Хліборобському роду не буде переводу!

Закінчуються польові роботи. Наші натруджені земляки мають час перепочити, підвести підсумки хліборобського року. А нам час сказати про них добре слово. Більша половина села у свій час працювала на молочнотоварній фермі, інша на полі. Праця важка, але почесна, вправні доярки, вмілі телятниці, водії, трактористи, різноробочі щоденно несли свій вклад на алтар доброї слави села Промінь. Честь і хвала людям, що своєю працею прославили село. Ми пишаємося  людьми нашого села , людьми праці , чиї руки не знають спокою і працюють на благо процвітання нашої громади. Шанобливе ставлення до хліба, до хліборобів передається у нас із покоління в покоління. Адже хлібороби роблять все можливе, щоб зібрати великий урожай, щоб усі ми були з хлібом. Честь їм і слава!

Ми вдячні всім фермерським господарствам села, одноосібникам -  за співпрацю та допомогу в вирішенні різних питань , що стосується добробуту громади. Творців народного добробуту, опори країни  вітаємо з професійним святом – Днем працівника сільського господарства!

Господарі землі, вітаєм вас зі святом!
Роботи на землі у вас багато:
Садити, сіяти, полоти та збирати,
Не можна ні секунди змарнувати.

Бажаєм вам високих урожаїв,
Природа вам нехай допомогає.
Ідуть дощі рясні, коли потрібно.
І кожен рік для вас хай буде хлібним!

 

 

 

«Попереджений, значить захищений»

СНІД – синдром набутого імунодефіциту – це остання стадія інфекційної хвороби, що називається ВІЛ-інфекція, збудником якої є вірус імунодефіциту людини (скорочено – ВІЛ). Вірус вражає клітини крові, що забезпечують захист організму від інфекційних захворювань, розвитку злоякісних пухлин й інших уражень. Хвороба розвивається повільно – упродовж 8-12 років – і завершується клінічною картиною, яка й має назву СНІД. Донині синдром набутого імунодефіциту залишається невиліковним.

В приміщені Промінської сільської бібліотеки підготовлено виставку-ознайомлення «Попереджений, значить захищений», яка допомагає отримати знання  про шляхи передачі ВІЛ-інфекції та профілактичні заходи, що здатні захистити від зараження. З матеріалів користувачі можуть дізнатися про історичне походження Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, його символіку тощо.