«Казка – свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячого мислення й мови».

Казка - один з основних жанрів усної народної творчості.  Як правило, це прозова  розповідь фантастичного, побутового або авантюрного характеру. Казкою називали все, що мало орієнтацію на вигадку, звідси і багатозначність цього терміну. Казка виникла в доісторичні часи і відігравала велику роль в усній творчості всіх народів на різних етапах його розвитку. Вона відбивала світогляд народу в різні етапи його історичного шляху, боротьбу за незалежність або в порівняно спокійні періоди історії, мрії про майбутнє. Передаючись з вуст у вуста, казки змінювалися, як і дійсність, яку вони відбивали. Часом казки різних народів дуже схожі, тому що несуть естетичні погляди трудових верств населення, їхні мрії, сподівання, біль і ненависть до експлуатації в будь-яких її проявах. Казки різних народів мають і яскраво виражені національні риси. Українські  народні казки надзвичайно різноманітні, багаті художньою  палітрою і значимістю. Їхня національна специфіка позначається в мові, в побутових подробицях, в характері пейзажу, укладу життя, переважно селянського. Казки мають і певну ідейну спрямованість, і перш за все гуманізм, у якому криється її довголіття і життєздатність в наші дні. У казках дуже яскраво прослідковуються різні протиставлення: хоробрість і боягузтво, багатство і бідність, працьовитість і лінь, кмітливість і дурість ... То чи потрібно читати дітям казки? Звичайно ,що так. Завітайте до Промінської сільської бібліотеки, оберіть своїй дитині цікаві казки.